¤ засуджений на ув'язнення -- приговоренный к заключению
Смотреть больше слов в «Большом украинско-русском словаре»
дієприкм (тж в значенні ім) convict; (до покарання) sentenced; (до смертної кари) condemned; convicted person • бути засудженим (до покарання) to be sentenced (to); receive a sentence; (до смертної кари) to be condemned (sentenced) to capital punishment (to death) • ~ за зберігання наркотиків convicted of drug possession • ~ за насильницький злочин convicted of a violent crime • ~ злочинець convict; convicted criminal (offender) • ~ повторно reconvicted • ~ раніше за такий самий злочин previously convicted of the same offence • ~, який утік з ув'язнення convict at large... смотреть
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до засудити. || засуджено, безос. присудк. сл. || у знач. ім. засуджений, -ного, ч.; засуджена, -ної, ж. Людина, яку за... смотреть
-а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до засудити.|| засуджено, безос. присудк. сл. || у знач. ім. засуджений, -ного, ч. ; засуджена, -ної, ж. Людина, як... смотреть
засуджений ім. convict; convicted criminal;\~, який втік з ув'язнення convict at large; \ засуджени|й дієприкм. convicted; \~й за зберігання наркотиків convicted of drug possession; бути \~м за be convicted of;... смотреть
засу́джений[засуджеинией]м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
[zasudżenyj]прикм.1) zasądzony2) skazany
1) дієпр. blamed, censured2) (як ім.) convict, convicted person
(ім.) CD, (в тому числі до смертної кари) condemned, convict, convicted, (не в суді) damned, denounced, indicted
див. арештант
1) прич. осуждённый, приговорённый 2) сущ. осуждённый
{засу́джеинией} м. (на) -ному/-нім, мн. -ні.
Засу́джений, -на, -не
Domfelt, dømt, idømt
Dømt, idømt
засу́джений дієприкметник
Dömd
გასამართლებული
convicted of murder
convicted of rape
convicted of corruption
convicted on charges
convicted in absentia, sentenced in absence
convicted under law
convicted criminal, convicted felon, convicted offender, convicted person, convicted prisoner
convicted defendant
(США) convicted in federal court