Смотреть больше слов в «Большом украинско-русском словаре»
КЛАСИФІКАЦІЯ (лат. classis — розряд, група) — процес супідрядності понять (або об’єктів) у будь-якій діяльності людини чи галузі знань з метою встановл... смотреть
КЛАСИФІКА́ЦІЯ, ї, ж.1. Те саме, що класифікува́ння.Він належав до тих людей, яких буденна класифікація називає “звичайними” (І. Франко);Наше міжгір'я с... смотреть
классификация - classifying, sizing - Sortieren, Sichten, Klassieren, Klassierung - процес розділення (сепарації) подрібнених матеріалів у рідинному або повітряному середовищі на основі відмінності в швидкостях падіння (осідання) частинок різного розміру, форми і густини. Мета - отримання продуктів різного ґранулометричного складу і густини. К. застосовують у гірничій промисловості, переважно при збагаченні руд чорних і кольорових металів, вугілля і т.п. для забезпечення оптим. крупності продуктів при подальшій обробці, в т.ч. перед гравітац. збагаченням і флотацією. Крупність частинок, що розділяються, як правило, становить 1 мм - 40 мкм. Матеріал крупніший 3 мм (при збагаченні вугілля крупністю до 13 мм) класифікується рідко. За технол. призначенням К. розділяють на: с а м о с т і й н у (остаточну) для відділення грубозернистого матеріалу від мулистих і глинистих частинок, отримання готових продуктів, сортність яких визначається крупністю; п і д г о т о в ч у - для розділення тонкозернистих матеріалів на окр. класи крупності перед їх збагаченням гравітац. або флотац. процесами. При подрібненні виділяють К.: п о п е р е д н ю - відділення великих частинок для подальшого їх подрібнення; к о н т р о л ь н у, або п е р е в і р о ч н у - виділення великих частинок (пісків) з подрібненого матеріалу для подальшого їх доподрібнення в замкненому циклі; с у м і щ е н у - попередню і контрольну (перевірочну), коли обидві операції об'єднані в одну при подрібненні в замкненому циклі. У залежності від середовища, в якому відбувається розділення частинок, розрізняють м о к р у (гідравлічну) і с у х у (пневматичну) К. За принципом розділення виділяють К. г р а в і т а ц і й н у (з розділенням частинок у полі сили тяжіння) і в і д ц е н т р о в у (з розділенням в полі відцентрової сили). Розрізняють також К. с и т о в у (грохочення) та б е з с и т о в у. Теорія К. базується на вивченні і кількісному описі переміщення частинок в рідкому або повітряному середовищі, зокрема для дрібних частинок на основі закону Стокса. Ефективність К. залежить від розподілу рідкої фази по продуктах К., нерівномірності швидкостей потоку і його турбулентності по перетину класифікатора, форми і густини частинок, а також конструктивних параметрів класифікаторів. Утруднення К. виникають зі зменшенням розміру частинок. Дуже тонкі (менше 10 мкм) частинки сильніше злипаються одна з одною - коагулюють або флокулюють. Для чіткого розділення тонких частинок необхідно їх роз'єднати, пептизувати додаванням реаґентів, що запобігають злипанню тонких частинок.... смотреть
КЛАСИФІКА́ЦІЯ, СИСТЕМАТИЗА́ЦІЯ, СИСТЕМАТИЗУВА́ННЯ, СИСТЕМА́ТИКА. Класифікація комах; Класифікація експонатів; Систематизація знань; Систематизування ін... смотреть
рос. классификация розподіл об'єктів, понять, назв за класами, групами, розрядами, за якого в одну групу потрапляють об'єкти, що мають певні загальні ознаки. Напр., К. товарів (споживчі товари довготермінового і поточного (повсякденного) користування, продовольчі і промислові тощо), К. податків (прямі, непрямі).... смотреть
-ї, ж. 1) Дія за знач. класифікувати. 2) Система розподілу предметів, явищ або понять на класи, групи тощо за спільними ознаками, властивостями.
【阴】1) 分类; 分类法Класифікаціярослин 植物的分类2) 技 分级
-ї, ж. 1》 Дія за знач. класифікувати.2》 Система розподілу предметів, явищ або понять на класи, групи тощо за спільними ознаками, властивостями.
класифіка́ція[класиеф'ікац'ійа]-йі, ор. -йеійу
[klasyfikacja]ж.klasyfikacja
класифіка́ція (від лат. classis – розряд і «...фікація») розподіл предметів за спільними ознаками з утворенням певної системи класів даної сукупності предметів.... смотреть
класифікація; ж. (лат., розряд і ...фікація) система розподілу предметів, явищ або понять на класи, групи тощо за спільними ознаками, властивостями.... смотреть
Поділ предметів (явищ) на класи, розділи, підрозділи, здійснюваний згідно з визначеними принципами.
classification, classifying, distribution, taxonomy
класифіка́ція іменник жіночого роду
{класиефіка́ційа} -йі, ор. -йеійу.
Klassifikation
Klassifikation
Classification
Klassifikasjon
grading; scoring; classification.
астр.; матем. классификация
classification
классификация
კლასიფიკაცია
Групування бур'янів за певними ознаками в споріднені групи.
рос. классификация бухгалтерских документов групування за певними ознаками бухгалтерських документів з метою їх вивчення та ефективного використання. Див. також Розпорядчий документ.... смотреть
КЛАСИФІКАЦІЯ ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ. До виробництва стерильної та нестерильної продукції висувають особливі вимоги з метою зведення до мінімуму ризику ко... смотреть
fingerprint classification
классификация вод по В.А.Александрову - V.A.Alexandrov’s classification - *V.A.Alexandrow-Wasserklassifikation – розподіл природних вод на п’ять класів у перерахунку на кількість речовини еквівалента аніону, вміст якого перевищує 12,5% (якщо вважати суму кількості речовини еквівалентів аніонів за 50%), кожен із яких поділяється за переважаючими катіонами. Першими чотирма класами є гідрокарбонатний, сульфатний, хлоридний та нітратний. П’ятий клас змішаний і включає природні води, що містять одночасно різні аніони в концентраціях більше 12,5%. Крім цих класів, що поділяються за йонним складом, передбачається одночасний поділ природних вод за їх особливими властивостями: А – води з активними йонами: а) залізисті (Fe>10 мг/дм3); б) арсенисті (Аs>1 мг/дм3); в) йодо-бромисті (Вr>25 мг/дм3, J>10 мг/дм3); г) кременисті (Н2SiO3>50 мг/дм3); д) з іншими активними йонами (F, B, Li, Co та інші); Б - газові води: а) вуглекислі (СО2>0,75 г/дм3); б) сірководневі (Н2S>10 мг/дм3); в) радонові (Rn>13,4*103Бк/м3); г) інші газові води (азотні, метанові та інші); В - термальні води: а) теплі (температура 20-37 0С); б) гарячі (температура більше 37 0С). Служить для характеристики лікувальних мінеральних вод.... смотреть
классификация вод по В.В.Иванову и Г.А.Невраеву - V.V.Ivanov's and G.A.Nyevzayev’s classification - *Wasserklassifikation nach V.V.Iwanow und G.A.Newrajew – розподіл мінеральних вод на 97 типів підземних вод, які розрізняються за сольовим та газовим складом, мінералізацією, фізичними властивостями, наявністю специфічних компонентів. Автори класифікації пропонують виділити 8 основних бальнеологічних груп мінеральних вод: 1) без специфічних компонентів і властивостей – переважно хлоридні та сульфатні мінеральні води з мінералізацією від 2 до 150 г/дм3 та газовим складом, що охоплює азот та метан. Характерні типи: московський (Останкіно), іжевський, баталінський, староруський, ташкентський тощо; 2) вуглекислі мінеральні води, що містять високі концентрації діоксиду вуглецю (більш 500-1400 мг/дм3) і належать до гідрокарбонатного класу (за класифікацією О.А.Алекіна) з мінералізацією від часток грама до 90 г і більше в 1 дм3. Характерні типи: боржомі, нарзан; 3) сульфатні сірководневі, що містять сірководню не менше 10-11 г/дм3. Є велика різноманітність хімічного складу, мінералізації та концентрації сірководню – серед них зустрічаються гідрокарбонатні, сульфідні, хлоридні води. Мінералізація сульфідних вод може сягати гранично високих значень (до 535 г/дм3). Характерні типи: мацестинський, іркутський тощо; 4) залізисті, арсенисті мінеральні води та води з великим вмістом марганцю, алюмінію, міді, цинку та інших металів. Для віднесення мінеральних вод до залізистих концентрація заліза повинна бути 20 мг/дм3 і більше, до арсенистих - концентрація арсену 0,7 мг/дм3 та більше. Рудні та шахтові води часто належать до кислих залізистих сульфатних вод, які містять декілька грамів заліза в 1 дм3 і мають високу мінералізацію води - до 80 г/дм3. Одним з представників арсенистих вод є вода "полюстрово" (Санкт-Петербург); 5) бромисті та йодисті мінеральні води з високим вмістом брому (не нижче 25 мг/дм3) і йоду (не нижче 5 мг/дм3). Йодо-бромисті води зустрічаються в Україні, на Північному Кавказі, в Сибіру та Середній Азії; 6) мінералізовані води з високим вмістом органічних речовин. Типовим представником цієї групи мінеральних вод є вода "нафтуся" (Карпати); 7) радонові мінеральні води, що містять більше 185 Бк/дм3 радону. До них належать мінеральні води Цхалтубо та П’ятигорська; 8) кременисті терми - гарячі води з температурою вище 35 0С, що містять не менше 50 мг/дм3 кремнієвої кислоти. Мінералізація таких вод помірно висока (до 10-15 г/дм3). Ці води поширені на Північному Кавказі, Тянь-Шані, Камчатці.... смотреть
классификация вод по В.Т.Малышеку - V.T.Malyshek’s classification of natural waters - *V.T.Malyschek–Naturgewässerklassifikation – розподіл природних вод за їх поверхневою активністю на групи вод: а) н е а к т и в н и х - всі жорсткі води (річкові, підруслові, жорсткі пластові, морські), які не здатні при контакті з нафтами нейтралізувати їх поверхневу активність; б) м а л о а к т и в н и х - пластові води нафтових родовищ та інші поверхневі води перехідного типу від жорстких до лужних, які характеризуються незначним вмістом солей кальцію і магнію, здатних обмилювати частину органічних кислот; в) а к т и в н и х - лужні пластові води, в т.ч. води нафтових родовищ, що містять поряд з лужними солями натрію і калію, також натрієві солі органічних кислот; активність лужних вод залежить як від концентрації лужних солей і кількості мил органічних кислот, так і від характеристики йонів, які зумовлюють лужність води (кількості йонів, та інш.); г) в и с о к о а к т и в н и х - концентровані лужні розсоли, які отримані в результаті випаровування лужних пластових вод у спеціальних басейнах або природних озерах; в результаті випаровування має місце перехід йонів в йони, що зумовлює швидше омилювання органічних кислот нафти, та збільшення концентрації солей органічних кислот.... смотреть
классификация природных вод по минерализации (по сумме ионов, установленных в воде химическим анализом) - classification of natural waters according to mineralization (quantity of ions, determined in water by chemical analysis) - *Naturgewässerklassifikation nach der Mineralisation (Ionengehalt, bestimmt im Wasser mittels chemischer Analyse) – розподіл природних вод за мінералізацією. О.А.Алекін запропонував такий поділ природних вод за мінералізацією: 1) п р і с н і - до 1%о; 2) с о л о н у в а т і - 1-25%о; 3) з м о р с ь к о ю солоністю - 25-50%о; та р о з с о л и - вище 50%о. Існують градації мінералізації води й у вужчих межах, стосовно до певних водних об’єктів або районів. Така класифікація дає змогу провести розподіл природних вод в загальних рисах, не враховуючи особливостей відносного йонного складу. Однак урахування мінералізації води необхідне, тому ця класифікація повинна доповнювати класифікації, що основані на інших принципах.... смотреть
классификация вод по О.А.Алекину - O.A.Alekin’s classification - *O.A.Alekin–Klassifikation – розподіл природних вод на основі принципу поділу хімічного складу води за переважаючими йонами з поділом за кількісним співвідношенням між ними. Переважаючими вважаються йони з невеликим відносним вмістом у відсотках в перерахунку на кількість речовини еквівалента. За переважаючим аніоном природні води поділяють на 3 класи: 1) гідрокарбонатних та карбонатних вод (більша частина маломінералізованих вод річок, озер, водосховищ та деякі підземні води); 2) сульфатних вод (проміжні між гідрокарбонатними та хлоридними водами, що генетично пов’язані з різними осадовими породами); 3) хлоридних вод (високомінералізовані води океану, морів, солоних озер, підземні води закритих структур тощо). Кожен клас за переважаючим катіоном підрозділяється на три групи: кальцієву, магнієву та натрієву. Кожна група в свою чергу підрозділяється на чотири типи вод, що визначаються співвідношенням між вмістом йонів у відсотках в перерахунку на кількість речовини еквівалента:І. НСО3->Ca2++Mg2+; ІІ. HCO3-<ca2 hco3- iv. s cl></ca2>... смотреть
классификация вод по химическому составу - classification of natural waters according to chemical composition - *Nfturgewässerklassifikation nach der chemischen Zusammensetzung – розподіл природних вод за хімічним складом на класи за певною загальною ознакою, що складає систему. Основою для систематизації в існуючих класифікаціях є різні ознаки: мінералізація, концентрація переважаючого компонента або груп їх, співвідношення між концентраціями різних йонів, наявність підвищених концентрацій будь-яких специфічних компонентів - газового (СО2, Н2S, СН4 тощо) або мінерального (F, Ra та інші) складу. Відомі спроби класифікувати природні води у відповідності із загальними умовами, в яких формується їх хімічний склад, а також за гідрохімічним режимом водних об’єктів. Іноді застосовують і класифікації, що основані на утворенні гіпотетичних солей. До найвідоміших належать класифікації Пальмера, С.А.Шукарєва, І.Толстихіна, В.А.Суліна, О.А.Алекіна. Для мінеральних вод раніше застосовували класифікацію за В.А.Александровим, сьогодні - за В.В.Івановим та І.А.Невраєвим; для розсолів використовується класифікація за М.Г.Валяшком. Для поверхневих вод найчастіше застосовується класифікація за О.А. Алекіним.... смотреть
классификация углей - coals classification - Kohlenklassifikation – здійснюється за генетичними і технологічними параметрами, крупністю, збагачуваністю, петрографічним складом тощо. Розрізняють генетичні, хіміко-технологічні, промислові та змішані К.в.ПРОМИСЛОВА К.В. передбачає розподіл вугілля на різні марки та групи в залежності від їх фізико-хімічних властивостей і можливості використання для технологічної або енергетичної мети. Основними класифікаційними параметрами прийнято: вихід летких речовин на беззольну масу Vdaf, %; товщину пластичного шару Y (мм); загальну вологість Wrt, %. Крім того, до класифікаційних параметрів відносять об’ємний вихід летких речовин на беззольну масу Vrоб (м3/кг); питому теплоту згорання Qsdaf (кДж/кг); індекс Рога (RI), вихід первинної смоли Тskdaf. Промислова К.в. України регламентується державним стандартом ДСТУ 3472-96 (Див. вугілля кам’яне). К.В. ЗА КРУПНІСТЮ передбачає розділення вугілля на класи крупності: плитний (антрацит) П — 100…300 мм; крупний К — 50…100 мм; горіх О — 25…50 мм; дрібний М — 13…25 мм; насіння С — 6…13 мм; штиб Ш — менше 6 мм; рядове вугілля — 0…200 мм для підземних та 0…300 мм. для відкритих робіт. К.В. ЗА ЇХ ЗБАГАЧУВАНІСТЮ регламентується ГОСТ 10100-84. Показник збагачуваності Т являє собою відношення сумарного виходу проміжних фракцій (1400-1800 кг/м3 для вугілля кам’яного і 1800-2000 кг/м3 для антрацитів) до виходу безпородної маси: Т = 100 γпр / (100 - γп), де γпр – вміст проміжних фракцій у %; γп – вміст породних фракцій (густиною понад 1800 кг/м3 для вугілля кам’яного і понад 2000 кг/м3 - для антрацитів). Запропонована велика кількість графічних та аналітичних методів оцінки збагачуваності вугілля. Всі графічні методи оцінки збагачуваності базуються на використанні збагачуваності кривих, які будуються за результатами фракційного аналізу. Існує ряд способів оцінки збагачуваності вугілля за кривими збагачуваності. Берд запропонував характеризувати збагачуваність вугілля вмістом матеріалу в певних границях вище і нижче заданої густини розділення. Границі відхилення від густини розділення прийняті рівними ±100 кг/м3, при цьому (без вільної породи). Крива Берда будується графічним або аналітичним шляхом за результатами фракційного аналізу. Французькі дослідники запропонували використовувати як показник збагачуваності тангенс кута нахилу α кривої густин при відповідному вмісті суміжних фракцій (густиною ±100 кг/м3 від густини розділення). Напр., при вмісті суміжних фракцій 3 % tg α = 0,25, що відповідає хорошій збагачуваності, а при вмісті цих фракцій 6 % tg α = 0,5 – збагачуваність важка. Г.І.Прейгерзон запропонував показник, аналогічний показнику Берда. Характеристика збагачуваності залежить від виходу матеріалу зольністю в межах ± 5 % від зольності шару на демаркаційній лінії. Вихід матеріалу визначається за кривою λ(γ). За Т.Г.Фоменко збагачуваність визначається коефіцієнтом збагачуваності К, який дорівнює відношенню величини прогину f кривої λ(γ) до максимально можливого її значення F: К = f / F (див. рис.). За С.І.Панченко категорія збагачуваності вугілля визначається відношенням теоретичного виходу концентрату густиною менше 1400 кг/м3 до його зольності. Існують і інші методи оцінки збагачуваності вугілля: за Маєром, В.Топорковим, Л.Улицьким та ін. Інститут УкрНДІвуглезбагачення запропонував формулу для визначення індексу збагачуваності Тз: де - відповідно зольність та вихід легких фракцій, %; - параметр, що залежить від мети використання вугілля, %; - параметр, що характеризує ступінь вкрапленості та дисперсності мінеральних домішок у вугіллі. В залежності від значення показника збагачуваності То приведена класифікація донецького вугілля, яка пов’язана з технологічним напрямком використання збагаченого вугілля: МІЖНАРОДНА К.В. була прийнята у 1954 р. Комітетом по вугіллю Європейської економічної комісії ООН. Згідно цієї класифікації вугілля з вищою теплотою згоряння вологої беззольної маси до 23826 кДж/кг належать до бурих, а вугілля з більшою теплотою згоряння – до кам’яного і антрацитів. К.в. охоплювала вугілля кам’яне та антрацити і виконувалася по: виходу летких речовин на суху беззольну масу Vdaf, теплоті згоряння Qsdaf, спікливості та коксівності вугілля. У 1988 р. ця класифікація була відмінена. Європейська економічна комісія ООН затвердила нову систему міжнародної кодифікації вугілля середнього та високого рангів, тобто кам’яного вугілля та антрацитів. За цією класифікацією до бурого відносять вугілля з вищою теплотою згоряння вологої беззольної маси до 24000 кДж/кг. Набір основних ознак, якими повинно характеризуватися вугілля, наведені в таблиці: Система кодування значень показників, що характеризують вугілля, наведена у додатку. Крім зазначених показників система кодифікації передбачає можливість використання для характеристики вугілля і додаткових показників у відповідності з домовленістю постачальника і покупця. В результаті вивчення вугілля складається сертифікат, який характеризує його метаморфізм, мацеральний склад та технологічні властивості. Код вугілля: 12151624050435. Якщо для характеристики вугілля використовуються додаткові показники, то вони також включаються у сертифікат, але не кодуються. Якщо дані за яким-небудь параметром не визначаються, або відсутні, то в коді ставиться знак "х", в тому випадку, коли код мав складатися з однієї цифри, або "хх", якщо з двох цифр. У додатку подається кодифікаційна таблиця та сертифікати вугілля різних марок з шахт Львівсько-Волинського та Донецького басейнів (за С.Д.Пожидаєвим). К.В. ЗА ГЕНЕТИЧНИМИ І ТЕХНОЛОГІЧНИМИ ПАРАМЕТРАМИ – єдина система кодування бурого, кам’яного вугілля і антрацитів, що дає комплексну оцінку їх генетичних та технологічних характеристик. Була створена рядом НДІ України і Росії у 90-х роках ХХ ст. Параметри класифікації: г е н е т и ч н і - середній показник відбивної здатності вітриніту і сума фюзенізованих компонентів, які відображають молекулярну структуру, склад і природні особливості вугілля; т е х н о л о г і ч н і - а) для бурого вугілля: максимальна вологоємність на беззольне паливо і вихід смоли напівкоксування на сухе беззольне паливо; б) для кам’яного вугілля: вихід летких речовин на беззольну масу, товщина пластичного шару і показник Рога; в) для антрацитів: об’ємний вихід летких речовин на беззольну масу і анізотропія відбивної здатності вітриніту. Ця класифікація не набула широкого використання в Україні. Крім описаних існує петрогенетична класифікація вугілля викопного, хіміко-технологічні х-ки, змішані класифікації тощо.... смотреть
Див. петрогенетична класифікація вугілля.
КЛАСИФІКАЦІЯ ГІДРАВЛІЧНА — розподіл твердих полідисперсних систем на фракції з частками, які мають близьку швидкість руху в потоці рідини або газу. Хар... смотреть
классификация горных пород - classification of rock - Gesteinsklassifikation – здійснюється за генезисом, складом, будовою та властивостями г.п. В генетичній класифікації породи поділяють за походженням, в інженерно-геологічних і петрографічних класифікаціях - за мінеральним складом і структурно-текстурним особливостями.У гірничій практиці використовують окремі К., які побудовані на розділенні порід за яким-небудь одним фізичним параметром. Напр., К.г.п. за пористістю, густиною, модулем пружності, міцністю, тривкістю, буримістю, вибуховістю та ін. К.г.п. за базовими фізичними властивостями дає можливість систематизованого їх вивчення і сприяє прогнозуванню властивостей. Основними ознаками, які визначають властивості г.п. є їх мінер. склад і будова. За ступенем зв’язку мінер. зерен і частинок усі породи поділяють на тверді, зв’язні і роздільно-зернисті (пухкі). Скельні породи (тверді) поділяють на пористі і практично непористі, зв’язні і роздільно-зернисті – на пористі. Гірські породи як механічне поєднання мінералів класифікують на статистичні та матричні системи. Для перших характерний однорідний розподіл мінералів, основний каркас других складають вкраплені мінеральні включення. Статистичні системи оцінюють за розмірами і неоднорідностями в розмірах зерен і пор. В матричних виділяють ізотропні і анізотропні породи. В ізотропних породах включення і порожнини мають кулясту форму, в анізотропних – витягнуту лінійну, або площинну. Відповідно анізотропні породи поділяють на шаруваті та прожилкові. На властивість окремої породи найбільш суттєво впливає один провідний мінерал, який переважає кількісно, або складає матрицю породи, і мінерал, який має різко відмінні властивості. Провідні мінерали, які частіше за все визначають властивості порід наведені у таблиці 2. Розподіл порід за основними ознаками будови (табл. 1) і провідними мінералами (табл. 2) складають основну схему К.г.п., за якою загальний код породи складається з коду провідного (основного) мінералу, кодів одного або двох додаткових мінералів і в кінці – код будови породи. За цією схемою код ґраніту: 02-01-1.1; аркозового піску: 02-01-3.1; кам’яного вугілля: 17-13-2.2; вуглистого сланцю: 13-17-2.2; піроксеніту: 04-03-1.1; габро: 02-04-2.1; ґнейсу: 02-01-14-1.2; мармуру: 09-2.1; антрациту: 17-2.1.... смотреть
рос. классификация доходов и расходов бюджета систематизоване економічне групування доходів і витрат бюджету за подібними ознаками. Напр., за відомчими ознаками витрати групуються по міністерствах(комітетах), у середині їх — по управліннях, відділах та інших адміністративних підрозділах; за галузевою ознакою витрати розподіляються по галузях економіки і управління; за господарськими (економічними) ознаками витрати диференціюються на такі елементи, як капітальні вкладення, заробітна плата, дотацій та ін.; за фінансовими ознаками витрати діляться на безповоротні, тимчасові, умовні тощо.... смотреть
(увязнених) reception
classification of crimes
loan grading.
КЛАСИФІКАЦІЯ ЛОГІЧНА (від лат. classis - розряд; facio - роблю) - багатоступінчастий, послідовний поділ обсягу поняття з метою систематизації, поглиблення і отримання нових знань щодо членів поділу. Результатом К. л. є система співпорядкованих понять: подільне поняття є родом, а нові поняття (члени поділу) є видами цього роду, видами видів і т.ін. Розрізняють штучну і природну класифікації.... смотреть
рос. классификация материалов групування матеріалів за їх видами, що застосовується у плануванні, обліку і звітності. Розрізняють такі види матеріалів; сировина і основні матеріали, куплені напівфабрикати, допоміжні матеріали, паливо, запасні частини, тара, відходи виробництва, малоцінні і швидкозношувані предмети.... смотреть