Смотреть больше слов в «Большом украинско-русском словаре»
БОГОМО́ЛЕЦЬ (той, хто ходить на богомілля), ПРОЧА́НИН, ПАЛО́МНИК, ПІЛІГРИ́М книжн., заст., КАЛІ́КА заст. (той, хто ходить по святих місцях, або мандрів... смотреть
ПІЛІГРИ́М, а, ч., книжн., заст.1. Паломник.Воліла б вона бути похованою романтично .. Щоб ішли тоді до неї, романтичної таврійської святої, вродливі мо... смотреть
-а, ч., книжн. 1) Паломник, прочанин, мандрівний богомолець, який іде на поклоніння до святих місць. 2) перен. Мандрівник, подорожній.
пілігри́м[п'іл'ігрим]-ма, м. (на) -мов'і/-м'і, мн. -мие, -м'іy
пілігри́м (старонім. piligrim, з італ. pellegrino, від лат. peregrinus – чужоземець, чужинець) прочанин; богомолець, який іде на поклоніння до «святих місць»; переносно – мандрівник, подорожній.... смотреть
пілігрим; ч. (старонім., з іт., від лат., чужоземець, чужинець) 1. Паломник, прочанин; богомолець, який іде на поклоніння до святих місць. 2. перен. Мандрівник, подорожній.... смотреть
-а, ч. , книжн. 1》 Паломник, прочанин, мандрівний богомолець, який іде на поклоніння до святих місць.2》 перен. Мандрівник, подорожній.
[pilihrym]ч.pielgrzym
Прочанин, (вона) прочаниця, див. странник
церк., перен.pilgrim
див. подорожній
ист.; перен. пилигрим; паломник (странствующий богомолец)
{пілігри́м} -ма, м. (на) -мові/-мі, мн. -мие, -міy.
Пілігри́м, -ма; -гри́ми, -мів
пілігри́м іменник чоловічого роду, істота рідко
пілігрим, -а