НЕЩА́СНИЙ у знач. ім. (той, хто зазнав багато лиха, кривди, поневірянь і т. ін.), НЕЩАСЛИ́ВЕЦЬ, НЕЩА́СНИК розм., БЕЗТАЛА́ННИК, БІДОЛА́ШНИЙ розм., БІДОЛ... смотреть
БЕЗТАЛА́ННИК, а, ч.Безталанна, нещасна людина.Такий недотепа, такий безталанник був і Грицько Вареник, батько цієї самої дівчини (Панас Мирний).
-а, ч. Безталанна, нещасна людина.
див. бідолаха; нещасливий
Безтала́нник, -ка, -кові, -ку! -ники, -ків
безтала́нник іменник чоловічого роду, істота
-а, ч. Безталанна, нещасна людина.
безталанник, -а