Смотреть больше слов в «Большом украинско-русском словаре»
ЗВИЧА́ЙНО вставн. сл. (уживається для підтвердження думки), ПРИРО́ДНО, НАТУРА́ЛЬНО, Я́СНО, ПЕ́ВНО (ПЕ́ВНЕ), ПЕ́ВНА РІЧ, РОЗУМІ́ЄТЬСЯ, БЕЗПЕРЕ́ЧНО підси... смотреть
БЕЗУМО́ВНО.1. Присл. до безумо́вний.Щось безумовно порочне й хворобливе було в усіх отих гримасах, позах майже всіх постатей .. на картинах (А. Головко... смотреть
Iбеззаперечно, безперечно, безсумнівно, вочевидь, допевне, достеменно, запевне, запевно, звичайно, обов'язково, неодмінно, нестеменно, певне, певноФраз... смотреть
1) Присл. до безумовний. || у знач. присудк. сл. 2) у знач. вставн. сл. Уживається для вираження певності в чому-небудь. || Напевне, обов'язково.
1) пр. undoubtedly; absolutely, assuredly2) (як вставне сл.) there is no doubt that ...; of course, sure thing; certainly; as sure as eggs is eggs, as ... смотреть
1》 Присл. до безумовний.|| у знач. присудк. сл. 2》 у знач. вставн. сл. Уживається для вираження певності в чому-небудь.|| Напевне, обов'язково.
Безумовно нар. Безусловно. Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 47.
【副】1) 无条件地, 绝对地2) 无疑地, 一定地
Безумо́вно, присл.
безумо́вно прислівник незмінювана словникова одиниця
нар. безусловно; положительно (в знач. вводн. сл.)
conclusively, unconditionally
Absolutt
безусловно
უპირობოდ
unqualified audit report.
safe discharge