НЕВТІ́ШНИЙ (якого неможливо втішити чим-небудь, заспокоїти), БЕЗУТІ́ШНИЙ, НЕРОЗВА́ЖНИЙ. А дервіш усе сидить на тому ж місці, сумний, невтішний (М. Коцю... смотреть
БЕЗУТІ́ШНИЙ, а, е.Який не знаходить розради.Зраджена й кинута я, безутішная, Жертва чужого гріха (з народної пісні);Гліб не міг дивитися на матір, приб... смотреть
-а, -е. Який не знаходить розради.
Inconsolable, disconsolate
Нерозрадний, нерозважний
-а, -е.Який не знаходить розради.
безуті́шний прикметник
прикм inconsolable