БЕ́ЛЕБЕНЬ, бню, ч., розм.Високе відкрите місце; гора, шпиль.Послужив він [Остап] рік, а на другий уже ґрунт і хату купив. Якраз на краю села, на белебн... смотреть
-бня, ч., розм. Високе відкрите місце; гора, шпиль.
См.: Козак БелебеньИсточники:• Масанов И.Ф. Словарь псевдонимов русских писателей, ученых и общественных деятелей: В 4 т. — Т. 1. — М., 1956. — С. 152... смотреть
-бня, ч. , розм. Високе відкрите місце; гора, шпиль.
див. дурний
Бе́лебень, бе́лебня, -бневі, на -бні
бе́лебень іменник чоловічого роду розм.
белебень, -бню