БЕНЕДИКТИНЕЦЬ



імен. чол. роду, жив.розм.

Смотреть больше слов в «Большом украинско-русском словаре»

БЕНЕДИКТОВИЧ →← БЕНЕДИКТИН У

Смотреть что такое БЕНЕДИКТИНЕЦЬ в других словарях:

БЕНЕДИКТИНЕЦЬ

[benedyktynec']ч.benedyktyn реліг.

БЕНЕДИКТИНЕЦЬ

БЕНЕДИКТИ́НЕЦЬ див. бенедикти́нці.

БЕНЕДИКТИНЕЦЬ

Монах ордена Бенедикта [XII]

БЕНЕДИКТИНЕЦЬ

бенедикти́нець іменник чоловічого роду, істота

БЕНЕДИКТИНЕЦЬ

бенедиктинець, -нця

T: 112