БЕ́СІ́ДНИК, а, ч.1. Учасник бесіди (у 1 знач.); співрозмовник.Найгіршої моєї невидержки мої бесідники не бачили: я півночі проплакала після тієї спереч... смотреть
ПРОМО́ВЕЦЬ (той, хто виголошує промову), ОРА́ТОР, ДОПОВІ́ДАЧ, БЕСІ́ДНИК заст.; КРАСНОМО́ВЕЦЬ (той, хто майстерно володіє словом, уміє і любить гарно го... смотреть
Бесі́дник. Промовець, доповідач. Не раз зітхав він, бачучи, як на підлогу летіли склянки і як стогнали дубові столи під кулаками занадто вже промовистих бесідників (Галіп, 43); На послідних засіданях україньского клюбу порішили наші посли внести на найблизшім повнім засіданю палати послів самостійне нагляче внесене в справі галицких надужить виборчих, причім яко внескодавці і головні бесідники виступлять пп. Окуневский і Давидяк (Б., 1907, 69, 1).... смотреть
-а, ч. 1) Учасник бесіди (у 1 знач.); співрозмовник. 2) рідко. Особа, яка проводить бесіду (у 2 знач.); лектор, доповідач. 3) зах. Той, хто виступає н... смотреть
-а, ч. 1》 Учасник бесіди (у 1 знач. ); співрозмовник.2》 рідко. Особа, яка проводить бесіду (у 2 знач. ); лектор, доповідач.3》 зах. Той, хто виступа... смотреть
[besjdnyk]ч.1) biesiadnik2) rozmówca
Мовець, мовник, розмовник, промовник, оповідач, див. оратор, трибун, співбесідник
Бе́сідник, -ка, -кові; -ники, -ків
бе́сі́дник іменник чоловічого роду, істота
Промовець, оратор [IV]
бесідник, -а
собеседник