БИЛЛЯ



імен. сер. роду

Смотреть больше слов в «Большом украинско-русском словаре»

БИЛО →← БИЛИЦЯ

Смотреть что такое БИЛЛЯ в других словарях:

БИЛЛЯ

порости́ траво́ю (те́рном, би́ллям і т. ін.). Давно перестати існувати; щезнути навіки, забутися. Багато хто із цих панів соромиться свого становища, .. шукають навіть виходу — хто в “мочемордії”, хто у збиранні та виданні народних старих пісень (як Лукашевич!), хто у журбі за тим, що вже минуло і поросло травою… (Василь Шевчук); Було та минуло — вже й порохом припало й терном поросло,— думав Ломицький,— небагато часу минуло, а вже мені обридло життя, монотонне та безцвітне… (І. Нечуй-Левицький); Повставай із могил, що було та биллям поросло (Л. Первомайський); // тільки порости́ траво́ю. Давно умерти, загинути. — Нема Кирдяги.— А Прокопович? — І Прокоповича, і Череватого, і Нареченого, і Демида ..— Поросли травою (О. Довженко).... смотреть

БИЛЛЯ

БИ́ЛЛЯ, я, с.Збірн. до били́на¹; трава.І наче лежить [Давид] у борозні край битого шляху, а над ним з облогу, з дикого поля над борозною, гойдається би... смотреть

БИЛЛЯ

Бувальщина, колишнє, минувшина, минуле, старовина, старосвітщина, предківщина, див. древній

БИЛЛЯ

-я, с. Збірн. до билина I; трава.

БИЛЛЯ

див. стебло

БИЛЛЯ

-я, с. Збірн. до билина I; трава.

БИЛЛЯ

би́лля іменник середнього роду

T: 136