БИЛЬЦЕ



імен. сер. родуневисока огорожа по краях сходiвперила сущ.

Смотреть больше слов в «Большом украинско-русском словаре»

БИНДЮГ →← БИЛЬНИЙ

Смотреть что такое БИЛЬЦЕ в других словарях:

БИЛЬЦЕ

БИ́ЛЬЦЯ мн. (БИ́ЛЬЦЕ одн.) (бічні опори крісла, канапи, ліжка і т. ін.), ПО́РУЧНІ мн. (ПО́РУЧЕНЬ одн.), ПОРУ́ЧЧЯ збірн., ПОБІ́ЧНИЦЯ рідше; ПІДЛОКІ́ТНИК... смотреть

БИЛЬЦЕ

【中】1) (椅子) 扶手2) (床等的) 靠背3) (复数) 栏杆

БИЛЬЦЕ

БИ́ЛЬЦЕ див. би́льця.

БИЛЬЦЕ

1) (мн. бильця) перила; (у кресла - подлокотник) ручка 2) (у люльки) рама 3) (у кровати, стула и т.п.) спинка 4) (в бороне) брус

БИЛЬЦЕ

би́льце іменник середнього роду невисока огорожа по краях сходів; поручні частіше вживається у множині

БИЛЬЦЕ

(крісла) arm; (ліжка) back

БИЛЬЦЕ

див. держак

БИЛЬЦЕ

Би́льце, -ця, -цю; би́льця, би́лець

БИЛЬЦЕ

Gelender, rekkverk

БИЛЬЦЕ

Gelænder, rækværk

БИЛЬЦЕ

Парэнчы

БИЛЬЦЕ

სახელური; მოაჯირი

БИЛЬЦЕ

техн. поручень

БИЛЬЦЕ

парэнчы

БИЛЬЦЕ

парэнчы

T: 198