БИНТО́ВАНИЙ, а, е.Дієпр. пас. до бинтува́ти.Поранення, бинтоване нашвидкуруч;// у знач. прикм.Кінця він не знає бинтованим ранам своїм (А. Малишко).
[byntowanyj]прикм.bandażowany
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до бинтувати.
-а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до бинтувати.
бинто́ваний дієприкметник