БИЧУВА́ННЯ, я, с.1. Дія за знач. бичува́ти¹ 1.Звелів тисяцький у фортецю його [апостола Павла] відвести і звелів бичуванням його допитати (Біблія. Пер.... смотреть
[byczuwanńa]с.biczowanie
-я, с. Дія за знач. бичувати.
бичува́ння іменник середнього роду