БЛАГОВІ́РНИЙ¹, а, е.1. Православний святий з монархів, які прославляються церквою за праведне життя.Благовірні князі Борис і Гліб були першими канонізо... смотреть
ЧОЛОВІ́К (одружена особа стосовно своєї дружини), ДРУЖИ́НА, ПОДРУ́ЖЖЯ, МУЖ заст., уроч., БЛАГОВІ́РНИЙ жарт., ПОВЕЛИ́ТЕЛЬ розм., МУЖИК діал., ПО́ДРУГ ді... смотреть
-ного, ч., жарт. Чоловік.
жарт.lord and master; husband
див. Добрий; чоловік
благові́рний іменник чоловічого роду, істота жарт.
-ного, ч. , жарт. Чоловік.
Вірний
сущ.; шутл. благоверный
благовірний