БЛАГОВІСНИК



імен. чол. роду, жив.техн.

Смотреть больше слов в «Большом украинско-русском словаре»

БЛАГОВІСНИЦЯ →← БЛАГОВІСНИЙ

Смотреть что такое БЛАГОВІСНИК в других словарях:

БЛАГОВІСНИК

ПРОВІ́СНИК (той або те, що своєю появою, поведінкою тощо віщує якісь зміни, події і т. ін.), ПЕРЕДВІ́СНИК, ВІ́СНИК, ВІСТУ́Н, ВІЩУ́Н поет., ПОСЛАНЕ́ЦЬ п... смотреть

БЛАГОВІСНИК

БЛАГОВІ́СНИК, а, ч.1. бібл. Проповідник Слова Божого.Він [Ісус Христос] настановив одних за апостолів, одних за пророків, а тих за благовісників, а тих... смотреть

БЛАГОВІСНИК

-а, ч., книжн., рідко. Провісник добра, щастя.

БЛАГОВІСНИК

благові́сник: собственно праздникъ Благовѣщенія, въ производномъ смыслѣ всякая благая (иронически) вѣсть, непріятпая новость [ІФ,1890]

БЛАГОВІСНИК

Благовісник (народна назва церковно-календарного свята Собору Архангела Гавриїла)

БЛАГОВІСНИК

-а, ч. , книжн. , рідко.Провісник добра, щастя.

БЛАГОВІСНИК

див. ангел; Добрий

БЛАГОВІСНИК

благові́сник іменник чоловічого роду, істота рідко

БЛАГОВІСНИК

Благові́сник, -ка; -ники, -ків

БЛАГОВІСНИК

провісник, пророк, віщун, благовіститель.

БЛАГОВІСНИК

Добровісник

БЛАГОВІСНИК

благовісник, -а

T: 177