БЛАГОДІЙНИК



імен. чол. роду, жив.техн.благодетель

Смотреть больше слов в «Большом украинско-русском словаре»

БЛАГОДІЙНИЦТВО →← БЛАГОДІЙНИЙ

Смотреть что такое БЛАГОДІЙНИК в других словарях:

БЛАГОДІЙНИК

БЛАГОДІ́ЙНИК, а, ч.1. кого, чий. Той, хто надає комусь допомогу, підтримку і т. ін.; добродійник.[Залєський:] Хто тебе з Зільбером звів? Я. Так ти замі... смотреть

БЛАГОДІЙНИК

ДОБРОДІ́ЙНИК (той, хто надає комусь допомогу, підтримку), БЛАГОДІ́ЙНИК, ФІЛАНТРО́П, ДОБРОЧИ́НЕЦЬ рідше, ДОБРО́ДІЙ розм., БЛАГОТВОРИ́ТЕЛЬ заст., МИ́ЛОСТ... смотреть

БЛАГОДІЙНИК

-а, ч. 1) кого, чий, заст. Той, хто подає комусь допомогу, підтримку і т. ін.; добродійник. 2) іст. Той, хто займається благодійністю.

БЛАГОДІЙНИК

-а, ч. 1》 кого, чий, заст. Той, хто подає комусь допомогу, підтримку і т. ін.; добродійник.2》 іст. Той, хто займається благодійністю.

БЛАГОДІЙНИК

1) benefactor2) philanthropist

БЛАГОДІЙНИК

доброчинець, добродійник, філантроп, д. благодар; (митців) меценат.

БЛАГОДІЙНИК

див. Добрий

БЛАГОДІЙНИК

【阳】 慈善家, 善人

БЛАГОДІЙНИК

Дабрадзейдабрачынец

БЛАГОДІЙНИК

благоді́йник іменник чоловічого роду, істота

БЛАГОДІЙНИК

1) благодетель 2) благотворитель

БЛАГОДІЙНИК

дабрадзейдабрачынец

БЛАГОДІЙНИК

дабрадзей дабрачынец

БЛАГОДІЙНИК

благодійник, -а

T: 66