БЛАГОПОЛУЧЧЯ



імен. сер. роду, тільки одн.Життя в достатку, спокої; добробут, щастяблагополучие


Смотреть больше слов в «Большом украинско-русском словаре»

БЛАГОПРИСТОЙНІСТЬ →← БЛАГОПОЛУЧНО

Смотреть что такое БЛАГОПОЛУЧЧЯ в других словарях:

Все значение (12) шт здесь, краткое описание ↓↓↓

БЛАГОПОЛУЧЧЯ

щастя, добробут, гаразд

БЛАГОПОЛУЧЧЯ

благополу́ччя іменник середнього роду

БЛАГОПОЛУЧЧЯ

-я, с. Життя в достатку й спокої; добробут, щастя.

БЛАГОПОЛУЧЧЯ

забезпеченість населення необхідними матеріальними і духовними благами; виражається системою показників, які характеризують рівень життя. англ. welfar

T: 116 M: 4 D: 4