БЛАГОЧЕСТЯ



імен. сер. роду, тільки одн.благочестие


Смотреть больше слов в «Большом украинско-русском словаре»

БЛАГОЧИННИЙ →← БЛАГОЧЕСТИВО

Смотреть что такое БЛАГОЧЕСТЯ в других словарях:

Все значение (4) шт здесь, краткое описание ↓↓↓

БЛАГОЧЕСТЯ

благоче́стя іменник середнього роду

БЛАГОЧЕСТЯ

-я, с. , книжн. , заст. 1》 Додержання приписів релігії; побожність, набожність.2》 Православна віра, православ'я.

БЛАГОЧЕСТЯ

-я, с., книжн., заст. 1) Додержання приписів релігії; побожність, набожність. 2) Православна віра, православ'я.

T: 83 M: 4 D: 3