БЛАГОЧИ́ННИЙ, ного, ч., рел.-церк.Служитель культу, що керує церквами кількох парафій.– Молітесь, братія, молітесь! – Так благочинний начина (Т. Шевчен... смотреть
-ного, ч., заст. Служитель культу, що керує церквами кількох парафій.
-ного, ч. , заст. Служитель культу, що керує церквами кількох парафій.
благочи́нний іменник чоловічого роду керівник кількох церковних парафій
див. Добрий; побожний
Дабратворныжыватворны
дабратворныжыватворны
дабратворны жыватворны