БЛАЗНЮК



імен. чол. роду, жив.

Смотреть больше слов в «Большом украинско-русском словаре»

БЛАКИТНІТИ →← БЛАЗНЮВАТИ

Смотреть что такое БЛАЗНЮК в других словарях:

БЛАЗНЮК

БЛА́ЗЕНЬ заст. (особа при дворі монарха або вельможного пана, що розважала господаря та його гостей), БЛАЗНЮ́К розм., КЛО́УН рідше. Любив Ізяслав оточу... смотреть

БЛАЗНЮК

БЛАЗНЮ́К, а́, ч.Те саме, що бла́зень 2–4.Вона ліпила з глини .. кумедні та химерні постаті: і пихатого німця, і блазнюка з вистави (О. Ільченко);– Мовч... смотреть

БЛАЗНЮК

Блазню́кБлазнюк ← блазень е/ø а/аЗневажливе до блазень.“То проба гарту” – мовлять мудраки, “Корись і кайся”– кваплять блазнюки, Ще інші радять – під щи... смотреть

БЛАЗНЮК

-а, ч. Те саме, що блазень 3), 4).

БЛАЗНЮК

див. дурний

БЛАЗНЮК

-а, ч. Те саме, що блазень 3), 4).

БЛАЗНЮК

блазню́к іменник чоловічого роду, істота

БЛАЗНЮК

блазнюк, -а

T: 130