БЛИСКАТИ



дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.

Дієприслівникова форма: блискавши, блискаючи

1. блищати2. уривчасто, з перервами свiтити; блиматисверкать

Деепричастная форма: сверкая

¤ блискати очима -- сверкать глазами (посматривать)



Смотреть больше слов в «Большом украинско-русском словаре»

БЛИСКАЮЧИЙ →← БЛИСКАННЯ

Смотреть что такое БЛИСКАТИ в других словарях:

Все значение (14) шт здесь, краткое описание ↓↓↓

БЛИСКАТИ

бли́снути очи́ма (о́ком) на кого—що. Глянути на кого-небудь з певним виразом (злості, докору, радості). Маланка сховала руки під хвартухом і злісно бли

БЛИСКАТИ

несов. - блискати, сов. - блиснути сверкать, сверкнуть, сов. блеснуть; мелькать, мелькнуть (быстро показываться и исчезать)

БЛИСКАТИ

(час від часу світитися) мигати, виблискувати, блискотіти, (слабо) миготіти, мерехтіти, (з короткими перервами) блимати, поблискувати, спалахувати діал

БЛИСКАТИ

бли́скати дієслово недоконаного виду

БЛИСКАТИ

БЛИСКА|ТИ (1*), -Ю, -ѤТЬ гл. То же, что блистати:с нб҃си на кони(х) ˫авишасѩ анг҃ли. с блискающими ѡружьи. ГБ XIV, 141а.

БЛИСКАТИ

-аю, -аєш, недок. 1) тільки 3 ос. Раз у раз яскраво блищати, світитися переливчастим світлом; поблискувати. || Яскраво спалахувати. || безос. 2) чим.

БЛИСКАТИ

-аю, -аєш, недок. 1》 тільки 3 ос. Раз у раз яскраво блищати, світитися переливчастим світлом; поблискувати.|| Яскраво спалахувати.|| безос. 2》 чим.

БЛИСКАТИ

блискотіти, виблискувати, БЛИЩАТИ; (очима) БЛИМАТИ.

T: 81 M: 4 D: 4