БЛИЩА́К, а́, ч.Світляк.Блищаками блимають в тайзі вовчі та рисячі очі (З. Тулуб);* У порівн. З-під них [весел] скакали вогні. Дрібні, маленькі, зелені,... смотреть
СВІТЛЯ́К (жук, який світиться в темряві), СВІТЛЯЧО́К, БЛИЩА́К. Лісова земля оживилася світляками, що блистіли на її темному тлу, немов краплі світла (О... смотреть
[błyszczak]ч.błyszczek, błyszczka
-а, ч. Світляк.
Блища́к, -ка́; -щаки́, -кі́в
блища́к іменник чоловічого роду
-а, ч. Світляк.
блищак, -а