БЛУДИТИ



дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.

Дієприслівникова форма: блудивши, блудячи

блудить

Деепричастная форма: блудив, блудя


Смотреть больше слов в «Большом украинско-русском словаре»

БЛУДЛИВІСТЬ →← БЛУД У

Смотреть что такое БЛУДИТИ в других словарях:

БЛУДИТИ

БЛУКА́ТИ (рухатися навмання, не знаючи дороги), БЛУДИ́ТИ, ПЛУ́ТАТИ розм., ПЛУ́ТАТИСЯ розм.; КРУЖЛЯ́ТИ (ходити манівцями, збившись зі шляху). Встали вон... смотреть

БЛУДИТИ

БЛУДИ́ТИ¹, блуджу́, блу́диш, недок.1. Ходити, їздити і т. ін. навмання, не знаючи шляху, напрямку; блукати (у 1 знач.).Ото ж тая дівчинонька, Що сонна ... смотреть

БЛУДИТИ

блуди́ти слова́ми. Говорити несвідомо, безтямно, уві сні; марити. Він аж захворів. Ліг. А вдосвіта чую — блудить словами (М. Куліш); Спить Петруня .. дихання часте, блудить зо сну словами (С. Васильченко); // Говорити несерйозно. Ой ти, дівчино, словами блудиш, Сама не знаєш, кого ти любиш (П. Чубинський). блука́ти (блуди́ти, іти́ і т. ін.) манівця́ми. Робити щось без чітких орієнтирів, навмання. — Я вирішив так: поставлю Загоруйка поруч з тобою, Світличний. Він буде рівнятися (співаючи) на твій голос. Чуєш, Загоруйко? Щоб не блукав десь манівцями… (О. Гончар); Нам треба уважно ставитися до молодого літератора… щоб він не блудив манівцями і дарма не губив свого обдарування (А. Малишко). блука́ти на задві́рках. — Поздоровляю, Степане. Не думав, що так скоро прозрієш. Гадав, що довго блукатимеш на задвірках та хитрого хліба шукатимеш (М. Ю. Тарновський). блука́ти (блуди́ти) / поблука́ти (поблуди́ти) очи́ма (по́глядом) перев. по чому. Переводити погляд з одного предмета на інший, не спиняючися ні на чому. Підвівся (Чіпка) з місця, став ходити вподовж хати та блукав страшними очима по стінах (Панас Мирний); Павлусь раптом зупинився і, блукаючи очима, розпачливо зойкнув: — Знову незнайоме місце (О. Донченко); Сидить в темниці в’язень самотній і скрізь блукає поглядом, смутний (Леся Українка); Горпина .. довго блудила тривожним поглядом по хаті, шукаючи Якова (Панас Мирний); Він поблукав очима по натовпі людей і відійшов убік (З газети).... смотреть

БЛУДИТИ

Iблудитися, блукати, бродити, виблуджуватися, заблуджувати, заблукувати, микати, петляти, тинятисяФразеологічні синоніми: блудити блудом; блудити манів... смотреть

БЛУДИТИ

I блуджу, блудиш, недок.1) Ходити, їздити і т. ін. навмання, не знаючи шляху, напрямку; блукати. 2) перен. Поволі рухатися, пересуватися в різних напр... смотреть

БЛУДИТИ

I блуджу, блудиш, недок. 1》 Ходити, їздити і т. ін. навмання, не знаючи шляху, напрямку; блукати.2》 перен. Поволі рухатися, пересуватися в різних на... смотреть

БЛУДИТИ

глаг. иметь внебрачные отношения.                 ... смотреть

БЛУДИТИ

[błudyty]дієсл.błądzić

БЛУДИТИ

1) (розпутничати) to lead a dissolute life, to fornicate2) див. блукати

БЛУДИТИ

блуди́ти 1 дієслово недоконаного виду блукати блуди́ти 2 дієслово недоконаного виду вести розпусне життя

БЛУДИТИ

Блукати, заблукати, поблукати, див. шествувати

БЛУДИТИ

【未】 迷路, 徘徊

БЛУДИТИ

Блуди́ти, блуджу́, блу́диш, -дять

БЛУДИТИ

-джу, -диш błądzić, mylić się

T: 77