ПОЗБУТИСЯ



(кого/чого) дієсл. док. виду (що зробити?)

Дієприслівникова форма: позбувшись

1. втратити кого-, що-небудь2. збутися чогось небажаногоизбавиться

Деепричастная форма: избавившись

¤ позбутися небезпеки -- избавиться от опасности

¤ позбутися розуму -- лишить разума

¤ позбутися життя -- лишиться жизни


Смотреть больше слов в «Большом украинско-русском словаре»

ПОЗВ'ЯЗУВАНИЙ →← ПОЗБУДОВУВАТИ

Смотреть что такое ПОЗБУТИСЯ в других словарях:

ПОЗБУТИСЯ

ПОЗБУ́ТИСЯ кого, чого (звільнитися від когось, чогось небажаного, зайвого тощо), ПОЗБА́ВИТИСЯ, ПОЗБУ́ТИ кого, що, ЗБУ́ТИСЯ, ЗБУ́ТИ кого, що, ВІДБУ́ТИ к... смотреть

ПОЗБУТИСЯ

позбу́тися вінка́. Втратити дівочу честь. — Що хочеш дам. Найкращу хустку привезу.— За вашу хустку не одна дівчина вінка позбулася (М. Стельмах). позбу́тися голови́. Загинути. Черниш думав про це. Справді, що понесло його в ті ворота, де він — дуже ймовірно — міг позбутися голови? (О. Гончар). позбу́тися життя́. Померти, загинути. — Коли хочеш позбутися життя, то вийди з хати,— понуро перший відказав і змовк (Леся Українка). позбу́тися кле́пки. Втратити розсудливість, стати нерозумним, дурним. Щось тільки скажеш чи зробиш не так, зараз і соромлять: “Такий великий, а що витворяє. Чи ти сорому і клепки заодно позбувся?” (М. Стельмах). ріши́тися (позбу́тися) ро́зуму (ума́, глу́зду). Втратити здатність нормально мислити, діяти і т. ін.; збожеволіти. Всі так ізвикли (звикли) бачити його без подружжя, що надзвичайно здивувалися, почувшися (почувши), що він має одружитися..— От, на старість розуму рішився! (Б. Грінченко); — Цей Павло ума рішився: от сам на себе і зводить лихо — чуєте? (Марко Вовчок); — Уже ж або обпоїла, або підкурила чимсь. А тільки він з її волі ніяк не вийде: мов тая дитина, за спідницю держиться, зовсім свого глузду рішився! (Дніпрова Чайка); От вернувся (художник), відчинив лиш двері І — остовпів!.. На полотні якісь химери, Строкаті кола, плями… Наче хто топтавсь (по картині) .. Художник глузду не позбувся трохи (А. Косматенко).... смотреть

ПОЗБУТИСЯ

1) to lose2) to get rid of; to save oneself (from)позбутися звички — to get out (to get rid) of a habit

ПОЗБУТИСЯ

ПОЗБУ́ТИСЯ див. позбува́тися¹.

ПОЗБУТИСЯ

-удуся, -удешся pozbyć się, wyzbyć się ~ поганої звички pozbyć się nałogu ~ життя pozbawić się życia

ПОЗБУТИСЯ

див. позбуватися I.

ПОЗБУТИСЯ

Позбу́тися, -бу́дуся, -бу́дешся кого, чого

ПОЗБУТИСЯ

【完】 见 позбуватися

ПОЗБУТИСЯ

див. позбуватися

ПОЗБУТИСЯ

позбу́тися дієслово доконаного виду

ПОЗБУТИСЯ

матем. избавляться, освобождаться

ПОЗБУТИСЯ

Пазбыцца

ПОЗБУТИСЯ

див. позбуватися I.

ПОЗБУТИСЯ

сов. от позбуватися

ПОЗБУТИСЯ

пазбыцца

ПОЗБУТИСЯ

пазбыцца

ПОЗБУТИСЯ ВІД ЗВИЧКИ

Позбутися звички

ПОЗБУТИСЯ ВІД ЗВИЧКИ

Позбутися звички

ПОЗБУТИСЯ ДУЖОК

освобождаться от скобок

ПОЗБУТИСЯ ЗНАМЕННИКА

освобождаться от знаменателя

ПОЗБУТИСЯ ІРРАЦІОНАЛЬНОСТІ

освобождаться от иррациональности

ПОЗБУТИСЯ РАДИКАЛА

освобождаться от радикала

ПОЗБУТИСЯ РАДИКАЛІВ

избавляться от радикалов

ПОЗБУТИСЯ ТРУПА

(про злочинця тощо) dispose of the body

T: 145