БОГОБІ́ЙНО, діал.Присл. до богобі́йний.В церкві йде відправа. Люд богобійно то входить, то виходить; часами чути співи духовні (М. Старицький).
Богобійно нар. Богобоязненно. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 79.
діал. Присл. до богобійний.
богобі́йно прислівник незмінювана словникова одиниця діал.
діал. Присл. до богобійний.