ПОМІСТЯ



імен. сер. родуіст.

Смотреть больше слов в «Большом украинско-русском словаре»

ПОМІСЦЕВОМУ →← ПОМІСТИТИ(СЯ)

Смотреть что такое ПОМІСТЯ в других словарях:

ПОМІСТЯ

ВЛА́СНІСТЬ (майно і т. ін., належне кому-небудь; належність із правом розпорядження), ВОЛОДІ́ННЯ, ПОМІ́СТЯ іст., ОБЛА́ДА заст. (перев. про землі); ПРИД... смотреть

ПОМІСТЯ

ПОМІ́СТЯ, я, с., іст.1. Земельне володіння поміщика.Старий Гамза, як не гаразд своє хазяйство вів, а проте усі його великі помістя були заложені в ломб... смотреть

ПОМІСТЯ

-я, с., іст. 1) Земельне володіння поміщика. 2) В Україні та Московії до початку 18 ст. – феодальна земельна власність, яка надавалася за службу у вій... смотреть

ПОМІСТЯ

-я, с. , іст. 1》 Земельне володіння поміщика.2》 В Україні та Московії до початку 18 ст. – феодальна земельна власність, яка надавалася за службу у ві... смотреть

ПОМІСТЯ

помі́стя іменник середнього роду земельне володіння поміщика; майно, власність - рідко іст.

ПОМІСТЯ

Маєток, див. фільварок

T: 151