ПОРУЧИКІВ



ад'єктиввід слова: поручикімен. чол. роду, жив.військ., іст.поручик

Смотреть больше слов в «Большом украинско-русском словаре»

ПОРУЧИТЕЛЬ →← ПОРУЧИК

Смотреть что такое ПОРУЧИКІВ в других словарях:

ПОРУЧИКІВ

ПОРУ́ЧИКІВ, ова, ове, іст.Прикм. до пору́чик; належний поручикові.Ми з дружиною вийшли з хати... “Панове, не баріться довго, – почули ми поручиків голо... смотреть

ПОРУЧИКІВ

-ова, -ове, заст. Прикм. до поручик; належний поручикові.

ПОРУЧИКІВ

-ова, -ове, заст. Прикм. до поручик; належний поручикові.

T: 133