БРЕХУ́Н розм. (той, хто завжди говорить неправду), БРЕХА́Ч розм. рідше, БРЕХЛО́ зневажл., БРЕХУНЕ́ЦЬ зневажл., ПЕРЕБРЕ́ХА розм. рідше, ЛЖЕЦЬ заст.; ОБМ... смотреть
БРЕХА́Ч, а́, ч., зневажл.Те саме, що бреху́н.Брехач – як деркач: усе дерчить (прислів'я).
-а, ч. 1) зневажл. Те саме, що брехун. 2) Собака, який неправильно реагує на виявлення або місцезнаходження птаха чи звіра.
-а, ч. 1》 зневажл. Те саме, що брехун.2》 Собака, який неправильно реагує на виявлення або місцезнаходження птаха чи звіра.
Бреха́ч, -ча́, -че́ві, -че́м, -ха́чу! -хачі́, -чі́в, -ча́м
див. брехливий
бреха́ч іменник чоловічого роду, істота зневажл.
zob. брехач
см. брехун
брехач, -а