ПРИМІТИВ



імен. чол. родупримитиввід слова: примітитидієсл. док. виду (що зробити?)

Дієприслівникова форма: примітивши

приметить

Деепричастная форма: приметив


Смотреть больше слов в «Большом украинско-русском словаре»

ПРИМІТИВІЗАТОР →← ПРИМІТАТИ(СЯ)

Смотреть что такое ПРИМІТИВ в других словарях:

ПРИМІТИВ

ПРИМІТИ́В, а, ч.1. Те, що відзначається низьким або початковим ступенем розвитку.Може, це – архаїка, дурниці, Атавізм, дикунство, примітив, Та сьогодні... смотреть

ПРИМІТИВ

-а, ч. 1) Те, що відзначається низьким або початковим ступенем розвитку. || Те, що відзначається збідненістю, поверховістю. || Елемент, що його не мож... смотреть

ПРИМІТИВ

-а, ч. 1》 Те, що відзначається низьким або початковим ступенем розвитку.|| Те, що відзначається збідненістю, поверховістю.|| Елемент, що його не м... смотреть

ПРИМІТИВ

примітив; ч. (лат., початковий, первісний) 1. Нерозвинуте і просте явище порівняно з наступними подібного типу. 2. Пам'ятка початкового періоду розвитку мистецтва, спрощеного, часом наївного. 3. Недосконало, невміло виконаний виріб, художній твір тощо; щось дуже спрощене.... смотреть

ПРИМІТИВ

приміти́в (від лат. primitivus – початковий, первісний) 1. Нерозвинуте і просте явище порівняно з наступними подібного типу. 2. Пам’ятка початкового періоду розвитку мистецтва, спрощеного, часом наївного. 3. Недосконало, невміло виконаний виріб, художній твір тощо.... смотреть

ПРИМІТИВ

[prymityw]ч.prymityw

ПРИМІТИВ

Дикун, дітвак, бевздь, бевзень, простак, нестулепа, невіглас, хамло, див. дурак, недоумок

ПРИМІТИВ

Приміти́в, -ву; -ти́ви, -вів

ПРИМІТИВ

приміти́в іменник чоловічого роду

ПРИМІТИВ

примітив, -а

ПРИМІТИВ

примитив

T: 184