ПРИЧА́СТЯ, я, с.1. Одне із семи таїнств християнської церкви, під час якого вірні споживають хліб і вино, що символізують тіло і кров Христа.Під час та... смотреть
-я, с. 1) Християнський обряд, під час якого віруючі уживають хліб і вино – символ тіла і крові Христа, стаючи ніби причетними до вічного життя. 2) Сп... смотреть
-я, с. 1》 Християнський обряд, під час якого віруючі уживають хліб і вино – символ тіла і крові Христа, стаючи ніби причетними до вічного життя.2》 Сп... смотреть
ПРИЧА́СТЯ (християнський обряд і спеціально приготовлені хліб і вино, що їх споживають під час обряду), САКРАМЕ́НТ зах. Князь помер без причастя, без с... смотреть
[pryczast'a]с.Komunia
рел.(holy) communion, the Eucharist; the sacrament
1. див. Таїнство Причастя; 2. Те саме, що Дари Святі
(християнський обряд) книжн. сакрамент.
прича́стя іменник середнього роду
Participium
-я n rel. komunia (święta)
див. причащання
მიმღეობა
У Католицькій, Православній та Англіканській Церквах поєднання з Ісусом Христом через вживання під час Служби Божої хліба й вина, освячених (преображен... смотреть
(а не спілкування) бути причетним - мати участь - бути учасником - брати участь Майже всі ці слова та вислови вживають, щоб передати грецьку терміногрупу κοινωνία, κοινωνός, κοινωνέω що походить від слова κοινός (спільний, звідки й назва елліністичної мови κοινή). Грецькі терміни вживали, щоб означити: 1. відношення людини, людської спільноти до Бога (2 Пт. 1:4); 2. надприродне відношення людей між собою у Бозі (1 Йо. 1:3); 3. головні середники скріплення життя в Бозі (євхаристійні дари); 4. спільність між людьми на рівні людської природи (Євр. 2:14). У латинській мові ці поняття передаються спорідненими словами: communio і communiсatio, хоч суттєвої відмінности в семантиці цих одиниць немає. В українській мові ці поняття переважно передають термінами причастя / співпричастя / сопричастя, які виражають пов'язаність і взаємозалежність усіх цих рівнів між собою. Слабшим варіянтом є іменник спільність, який добре висловлює відношення між особами (спільність між вірними, між Церквами, між людством і Богом, навіть між Божими Особами); але не включає євхаристійного виміру. Другий термін, що часто зустрічається у вжитку, - це спілкування. Він також використовується на позначення всіх семантичних рівнів, крім євхаристійного. Однак цей термін не такий виправданий, бо практично не передає онтологічний рівень, суттєвий для цих понять, обмежується до дієво-побутового - «спілкування» між Божими Особами, Церквами і т. п., і свідчить про те, що вони «роблять» між собою, а не «яким є» їх співвідношення. Рекомендація ІБТП Терміни причастя, співпричастя, сопричастя, семантика яких ґрунтується на євхаристійному вимірі (святе Причастя), абсолютно вичерпні і достатні для передачі всіх значень грецьких слів κοινωνία, κοινωνός, κοινωνέω. Терміни співпричастяі сопричастя є синонімами зі стилістичним розрізненням. Найбільш відповідні дієслівні і прикметникові форми такі: 1. якщо йдеться про онтологічний рівень: * бути у спів- / сопричасті з кимсь, мати спів- / сопричастя між собою; * мати участь або стати причасниками Божого єства1 (про відношення людини до Бога, Божого життя, Божої природи). 2. якщо йдеться про феноменологічний рівень: * брати участь у скорботі (Флп. 4:14), в ділах темряви (Еф. 5:11), у Христових стражданнях (1 Пт. 4:13). Цей останній приклад може мати й онтологічний рівень: «мати участь у Христових стражданнях». 1 Апостол. Київ 1997. Видання УПЦ КП.... смотреть