РІПНИК



імен. чол. роду

Смотреть больше слов в «Большом украинско-русском словаре»

РІПНИКУВАТИ(СЯ) →← РІПНИЙ

Смотреть что такое РІПНИК в других словарях:

РІПНИК

РІПНИ́К, а́, ч., заст.Робітник у шахті, який видобував нафтову ропу (у 4 знач.).Тут гнули свою спину і сивіли на роботі знедолені ріпники (В. Кучер);Ос... смотреть

РІПНИК

Ріпник:— копач ропи, неочи- щеної нафти [VIII]— робітник на нафтових промислах [21]— робітник у нафтових шахтах [II,IV]— робітник у нафтовому промислі ... смотреть

РІПНИК

ріпни́к[р'іпник]-ниека, м. (на) -ниеков'і/-ниеку, мн. -ниеки, -ниек'іў

РІПНИК

-а, ч., заст. Робітник у шахті, який видобував нафтову ропу (у 4 знач.).

РІПНИК

-а, ч. , заст. Робітник у шахті, який видобував нафтову ропу (у 4 знач. ).

РІПНИК

ріпни́к іменник чоловічого роду, істота робітник, який видобував нафтову ропу іст.

РІПНИК

{ріпни́к} -ниека́, м. (на) -ниеко́ві/-ниеку́, мн. -ниеки́, -ниекі́ў.

РІПНИК

обл. нефтяник

РІПНИК

ріпник, -а

T: 115