РОЗБИША́ЦТВО, а, с., розм.1. Грабіж, що супроводжується погрозами, вбивством і т. ін.; розбій.[Марк:] Я з Габріелем ходив до коменданта міста жалітися ... смотреть
РОЗБІ́Й (напад, вбивство з метою пограбування), РОЗБІ́ЙНИЦТВО, РОЗБИША́ЦТВО, ХАРЦИ́ЗСТВО (ХАРЦИ́ЗТВО) розм., ХАРЦИЗЯ́ЦТВО розм., ЗДОБИ́ЧНИЦТВО розм. За... смотреть
-а, с. 1) Грабіж, що супроводжується погрозами, вбивством і т. ін.; розбій. 2) збірн. Люди, які займаються грабежем, розбоєм; розбишаки.
-а, с. 1》 Грабіж, що супроводжується погрозами, вбивством і т. ін.; розбій.2》 збірн. Люди, які займаються грабежем, розбоєм; розбишаки.
Розбиша́цтво, -ва, -ву
розбиша́цтво іменник середнього роду
разбойничество