РОЗВІ́ДНИК (той, хто займається розвідкою, перебуває в розвідці тощо), РОЗВІ́ДУВАЧ, РОЗВІ́ДАЧ розм., ВИВІ́ДАЧ розм.; АГЕ́НТ (офіційна назва таємного сп... смотреть
РОЗВІ́ДАЧ, а, ч., заст.Розвідник (у 1, 3, 4 знач.).Налякана вартова сторожа, втікаючи, наткнулася біля валів на козацького розвідача (Я. Качура);– А та... смотреть
-а, ч., заст. Розвідник (у 1, 3, 4 знач.).
-а, ч. , заст. Розвідник (у 1, 3, 4 знач. ).
розві́дач іменник чоловічого роду, істота розвідник арх.
Розві́дач, -ча, -чеві; -дачі, -чів