РОЗГВИ́НЧЕНИЙ, а, е.1. Дієпр. пас. до розгвинти́ти.Труба була розгвинчена;// перен., розм.А ось розгвинчена у всіх суглобах постать дурника Абеля (Н. К... смотреть
-а, -е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розгвинтити. || розгвинчено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм., перен., розм.Неврівноважений, нетвердий.
-а, -е.1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розгвинтити.|| розгвинчено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. , перен. , розм. Неврівноважений, нетвердий... смотреть
Unscrewed; перен. unstrung, neurasthenic
див. непокірний
розгви́нчений дієприкметник