РОЗГОЛОС У
імен. чол. роду,
тільки одн.1. обнародування чого-небудь2. чутка, поговірогласка
сущ. жен. рода, только
ед.ч.¤ не роблячи розголосу -- не делая огласки
Смотреть больше слов в «Большом украинско-русском словаре»
РОЗГОЛОСИТИ(СЯ) →← РОЗГОЙДУВАТИ(СЯ)