Смотреть больше слов в «Большом украинско-русском словаре»
РОЗКО́ЛЬНИК, а, ч.1. рел., заст. Учасник розколу (у 1 знач.).“Нечаєв був, звичайно, абсолютно щирим, віруючим фанатиком, що дійшов до бузувірства, – ст... смотреть
-а, ч. 1) рел., заст. Учасник розколу (у 1 знач.). || Член однієї із сект, які належать до розколу; старообрядець, старовір. 2) перен. Той, хто вносит... смотреть
-а, ч. 1》 рел. , заст. Учасник розколу (у 1 знач. ).|| Член однієї із сект, які належать до розколу; старообрядець, старовір.2》 перен. Той, хто в... смотреть
1) політ. splitter; sectarian, dissident, seceder2) рел. dissenter, schismatic
розко́льник іменник чоловічого роду, істота
-а m odszczepieniec, schizmatyk
рел.; перен. раскольник
розкольник, -а