РОЗКУРКУ́ЛЕНИЙ, а, е.Дієпр. пас. до розкурку́лити.Прийшли в село, ніби з того світу повернулись, розкуркулені хазяї та їхні синочки (І. Цюпа);// розкур... смотреть
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розкуркулити. || розкуркулено, безос. присудк. сл.
-а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до розкуркулити.|| розкуркулено, безос. присудк. сл.
розкурку́лений дієприкметник