РОЗЛУ́ЗАНИЙ, а, е.Дієпр. пас. до розлуза́ти.Студентка вже розкрила була рота, де біліли гарні, мов розлузані горіхи, зуби, і так застигла (Г. Косинка).... смотреть
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розлузати. || розлузано, безос. присудк. сл.
-а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до розлузати.|| розлузано, безос. присудк. сл.
розлу́заний дієприкметник