РОЗСМІ́ШЕНИЙ, а, е.1. Дієпр. пас. до розсміши́ти.Солдати, розсмішені цим несподіваним жартом, що повертав їм ілюзію звичайного життя, трохи заспокоїлис... смотреть
УСМІ́ХНЕНИЙ (ВСМІ́ХНЕНИЙ) (з усмішкою), УСМІ́ХНУТИЙ (ВСМІ́ХНУТИЙ), ОСМІ́ХНЕНИЙ рідше, РОЗСМІ́ШЕНИЙ рідше; УСМІ́ШКУВАТИЙ розм., УСМІ́ШЛИВИЙ розм. (з усм... смотреть
-а, -е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розсмішити. 2) у знач. прикм. Який виражає сміх; усміхнений.
-а, -е.1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розсмішити.2》 у знач. прикм. Який виражає сміх; усміхнений.
розсмі́шений дієприкметник