РОЗУМ У

імен. чол. роду, тільки одн.1. здатність людини мислити, відображати іпізнавати об'єктивну дійсність2. те саме, що мислення3. зміст, значення чогось4. (перен.) людина, група людей, що характеризуються високими розумовими здібностямиум

¤ живий розум -- живой ум

¤ при повному розумі -- при здравом уме