РОЗЧЕПІ́РЕНИЙ, а, е, розм.1. Дієпр. пас. до розчепі́рити.Розчепірені віялом пальці дівочої руки лягли на розкритий зошит (С. Добровольський);Врешті – п... смотреть
-а, -е, розм. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розчепірити. 2) у знач. прикм. Розставлений, розсунутий у різні боки (іноді незграбно, криво).
-а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розчепірити.2》 у знач. прикм. Розставлений, розсунутий у різні боки (іноді незграбно, криво).
див. карячкуватий; кривий; розлогий
розчепі́рений дієприкметник розм.