СІРКО́, а́, ч.1. Собака, перев. сірої масті.Сірко, зібравшись [забравшись] на копицю, Від сіна відганяв телицю... На світі так скупий живе: І сам не по... смотреть
оче́й у Сірка́ (Рябка́, во́вка) позича́ти / пози́чити. Втратити почуття сорому, власної гідності. Такії очей у вовка Позичать не стануть: Вони сорому ізроду Не мали й не мають (Укр. поети-романтики..); — І Павло пішов (до Заруби), очей у Сірка позичивши? Де ж твоя совість, чоловіче? (В. Кучер); // Постійно відчувати сором, негідність свого вчинку. (Бичок:) І кращі від твоєї дочки живуть без шлюбу та ще й як живуть! .. (Стеха:) Живуть та цілісінький вік у Сірка очей позичають! (М. Кропивницький). о́чі бі́гають / забі́гали чиї, у кого і без додатка. 1. Хто, швидко змінюючи об’єкт спостереження, оглядає відразу багато чого-небудь. Очі його (панича), як миші, бігали, шукаючи куточка, де б заховатися, або вільного проходу, куди б можна б було драла дати (Панас Мирний); // Швидко читати. Обома руками тримає перед очима книгу, і очі його шпарко бігали з рядка на рядок (Ю. Смолич). 2. Хтось виявляє неспокій, схвильованість, роздратування, провину і т. ін. Тільки випещене лице начальника було, як і завжди, сухе, дерев’яне, а в’їдливі очі неспокійно бігали (С. Васильченко); — Багачики галасують, а в самих очі бігають, в голові тривога і хвости попідгинали, як ото цуцики (В. Большак); Збентежено забігали очі в старої .. Проштрикнула вона недовірливим поглядом Марію (Р. Іваничук). о́чі забі́гали, як у сірка́. — Що ж я там нашкодив, ану скажіть? — Ага! Бач — забігали очі, як у сірка (С. Васильченко). сірка́ смикну́ти, фам. Випити горілки. Одні примостилися під вокзалом чай пити; другі розтеклись по халабудках пивком прохолодитися; треті потягли у вокзал сірка смикнути (Панас Мирний). тягти́ (тягну́ти) сірка́ (кота́, ку́цого) за хвіст (за хвоста́). Зволікати, не поспішати з чим-небудь. Проценко потягував старе смаковите винце, Рубець смакував крутий та солодкий чай, як звав Колісник пунш, а сам хазяїн тяг сірка за хвіст (Панас Мирний); — Тітко Маріє, скіко (скільки) можна тягнути кота за хвіст? (В. Яворівський); — Ви мені, хлопці, куцого за хвоста не тягніть. День-два — і щоб копиці стояли (Леся Українка). як Сірко́ в (на) база́рі, зі сл. пропа́сти, ще́знути і под. Безслідно. Пропали! Як Сірко в базарі! (І. Котляревський). як Сірко́ на при́в’язі. 1. зі сл. набі́гатися, намота́тися і т. ін. Дуже, надзвичайно. — Обов’язково буду завтра, бо сьогодні намотався за день, як Сірко на прив’язі, кості старечі щось ломить (Ю. Збанацький). 2. зі сл. нагуля́тися, ірон. Уживається для вираження повного заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не (нагулятися). — Ну, нагулявся? — Та де там! Нагулявся, як Сірко на прив’язі (З усн. мови). як сірко́ па́скою, зі сл. поживи́тися. Уживається для вираження повного заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не (поживитися). Пожививсь, як Сірко паскою (Укр.. присл.). як соба́ці (Сірко́ві, Сірку́) на перела́зі. Дуже погане. Життя, як собаці на перелазі (М. Номис). як у Сірка́ із зубі́в, зі сл. не ви́рвати. Зовсім, ніяк. — Ой, сину, .. У добрих людей, у таких, щоб поділились, в самих нічого немає, а в тих, у кого є,— не вирвеш, як у Сірка із зубів (Ю. Збанацький).... смотреть
СІРКО… Перша частина складних слів, що відповідає слову сі́рка у 1 знач., напр.: сірконо́сний, сірконо́сність, сіркоочи́щення, сіркопрофіла́ктика і т. ін. СІРКО́, а́, ч. 1. Собака, перев. сірої масті. Сірко, зібравшись [забравшись] на копицю, Від сіна відганяв телицю… На світі так скупий живе: І сам не пожива — і людям не дає (Бор., Тв., 1957, 169); * У порівн. [Сербин:] Що ж я там нашкодив, ану скажіть? [Іван:] Ага! Бач — забігали очі, як у сірка. Тобі уже, видно, лучче [краще] знати, що ти там наробив (Вас., III, 1960, 24). ◊ Намота́тися, як сірко́ на при́в’язі — дуже напрацюватися, натомитися; набігатися. — Обов’язково буду завтра, бо сьогодні намотався за день, як сірко на прив’язі, кості старечі щось ломить (Збан., Переджнив’я, 1960, 156); Позича́ти (пози́чити) оче́й у сірка́ див. о́ко1; Пропа́в, як сірко́ в база́рі хто — хто-небудь потрапив у безвихідне становище. Не будеш тут ходить на парі, А підеш зараз чотирма. Пропали! Як сірко в базарі! Готовте шиї до ярма! (Котл., І, 1952, 159); Тягти́ сірка́ за хвіст (за хвоста́): а) говорити що-небудь одноманітно, нудно; б) робити що-небудь мляво, довго; Як сірко́ві (сірку́) му́ху з’ї́сти див. му́ха; Як сірко́ві (сірку́) на перела́зі — те саме, що Як соба́ці на перела́зі (див. перела́з); Як у сірка́ із зубі́в [не ви́рвати] — дуже важко взяти щось у кого-небудь. — Не турбуйтесь, мамо. Роздобуду щось [їсти] по дорозі — світ не без добрих людей. — Ой, сину, що воно є в тих людей? У добрих людей, у таких, щоб поділились, в самих нічого немає, а в тих, у кого є,— не вирвеш, як у сірка із зубів (Збан., Єдина, 1959, 32). 2. розм., рідко. Те саме, що горі́лка. — А вам, отець диякон? Наливочки! — припрохує Загнибіда.— Ет! свинячого пійла! — гукнув той. — Сірка! мені — сірка!.. Не терплю я отих заграничних пундиків.. Нема кращого зілля, як наш рідний сірко! чим більше його п’єш, тим смачніше здається! (Мирний, III, 1954, 88). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 230.... смотреть
-а, ч. 1) Собака, перев. сірої масті. 2) розм., рідко. Те саме, що горілка.
-а, ч. 1》 Собака, перев. сірої масті.2》 розм. , рідко. Те саме, що горілка.
Сірко́ прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.
див. горілка
Сірко́, -ка́, -ко́ві
сірко́ іменник чоловічого роду, істота
собака (серой масти)
?-1680, укр. козацький діяч, кошовий отаман Запорозької Січі з 1663 (з перервами); учасник Хмельниччини; десятки військових операцій проти Османської і... смотреть
?-1680, укр. козацький діяч, кошовий отаман Запорозької Січі з 1663 (з перервами); учасник Хмельниччини; десятки військових операцій проти Османської імперії та Кримського ханства; боровся проти гетьманів І. Виговського, Ю. Хмельницького, П. Тетері; 1668 підняв повстання проти московських воєвод і бояр у Слобідській Україні; деякий час підтримував П. Дорошенка; 1672 засланий росіянами до Сибіру, але наступного року звільнений царем на прохання запорожців і пол. короля; обстоював політичну самостійність Запорозької Січі, балансуючи між Польщею і Московською державою; оспіваний у народних піснях, думах, переказах.... смотреть