САМОВІЛЬНИК



імен. чол. роду, жив.

Смотреть больше слов в «Большом украинско-русском словаре»

САМОВІЛЬНИЦЯ →← САМОВІЛЬНИЙ

Смотреть что такое САМОВІЛЬНИК в других словарях:

САМОВІЛЬНИК

САМОВІ́ЛЬНИК, а, ч., заст.Самоволець.

САМОВІЛЬНИК

-а, ч., заст. Самоволець.

САМОВІЛЬНИК

самові́льник іменник чоловічого роду, істота

САМОВІЛЬНИК

-а, ч. , заст. Самоволець.

САМОВІЛЬНИК

самовільник, -а

T: 86