Смотреть больше слов в «Большом украинско-русском словаре»
ВІДБИ́ТОК (ознака, що є результатом дії когось, чогось, якогось впливу, стану тощо), ВІДБИТТЯ́, ВІДПЕЧА́ТОК рідше, ПЕЧА́ТКА, ПЕЧА́ТЬ книжн.; ВІ́ДГОМІН,... смотреть
ВІ́ДГОМІН, мону, ч.1. Відбиття звуку; луна.Нігде ні одклику, ні одгомону, – тільки собаки завалували на селі (Панас Мирний);Ревнули гори п'ятикратним в... смотреть
-мону, ч. 1) Відбиття звуку; луна. || чого. Звук, послаблений віддаллю. 2) перен. Невиразний слід, неясна вказівка на щось.
ві́дгомін[в’ідгом'ін]-мону, м. (на) -мон'і, мн. -моние, -мон'іў
-мону, ч. 1》 Відбиття звуку; луна.|| чого. Звук, послаблений віддаллю.2》 перен. Невиразний слід, неясна вказівка на щось.
[widhomin]ч.odgłos
Адгалосакводгаласводгукводгуллерозгалас
(прям. і перен.) echo; (перен. тж.) response; trace
【阳】 回声; 反响, 反应
див. луна
адгалосакводгаласводгукводгуллерозгалас
{ві́дгомін} -мону, м. (на) -моні, мн. -моние, -моніў.
Ві́дгомін, -мону; -мони, -нів
Genljud, genklang, återklang
адгалосак водгалас водгук водгулле розгалас
Gjenlyd, gjenklang
Genlyd, efterklang
отголосок, отголоски, отзвук, отзвуки
ві́дгомін іменник чоловічого роду
відгомін
відгомін, -мону
див. ВІДГОЛОС.
გამოძახილი