СКУ́ПНИК, а, ч.Той, хто скуповує що-небудь для перепродажу.Скупники й роздавальні контори постачали селянам пряжу і скуповували в них тканини, які оста... смотреть
-а, ч. Той, хто скуповує що-небудь для перепродажу.
Forestaller, buyer-up; sl. knackerскупник краденого — fence
ім buyer-up; (переховувач краденого) criminal receiver; fence; fence dealer (in stolen goods)
-а, ч. Той, хто скуповує що-небудь для перепродажу.
ску́пник іменник чоловічого роду, істота
скупник, -а
скупщик
fence