СПІВУМИСНИК



імен. чол. роду, жив.хім.соумышленник

Смотреть больше слов в «Большом украинско-русском словаре»

СПІВУМИСНИЦЯ →← СПІВУДАРЯТИ(СЯ)

Смотреть что такое СПІВУМИСНИК в других словарях:

СПІВУМИСНИК

СПІ́ЛЬНИК (той, хто, поділяючи чиї-небудь погляди, думки, бере або може взяти спільно з ним участь у чому-небудь), ПРИБІ́ЧНИК, ПОПЛІ́ЧНИК, СПІВУЧА́СНИК... смотреть

СПІВУМИСНИК

СПІВУМИ́СНИК, а, ч., книжн.Співучасник у злочинному замірі; спільник.Назвати співумисників.

СПІВУМИСНИК

-а, ч., книжн. Співучасник у злочинному замірі; спільник.

СПІВУМИСНИК

-а, ч. , книжн. Співучасник у злочинному замірі; спільник.

СПІВУМИСНИК

співуми́сник іменник чоловічого роду, істота

СПІВУМИСНИК

Спільник

СПІВУМИСНИК

співумисник, -а

T: 128