СПАСЕ́ННИК, а, ч., рел.1. Праведник.* У порівн. – Чи це, батюшко, нас послали до вас на роботу за спасіння душі, неначебто спасенників, чи таки на спра... смотреть
-а, ч., рел. 1) Праведник. 2) Говільник.
СВЯТЕ́ННИК (богомільна людина, яка суворо дотримується церковних обрядів), СПАСЕ́ННИК, ПРЕПОДО́БНИК.
[spasennyk]ч.ratownik
див. аскет, угодник
-а, ч. , рел. 1》 Праведник.2》 Говільник.
1) рел.; перен. ирон. угодник; праведник 2) рел. говельщик
Спасе́нник, -ка; -ники, -ків
спасе́нник іменник чоловічого роду
д! СВЯТИЙ; РЛ. говільник.
спасенник, -а