ВІДЛУ́ЩЕНИЙ, а, е.Дієпр. пас. до відлу́щити.Мене вабила зламана козацька шабля, що визирнула з-під відлущеної штукатурки (Р. Федорів);Для ефективної ді... смотреть
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відлущити.
-а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до відлущити.
відлу́щений дієприкметник