ВІДМІТНИК



імен. чол. роду

Смотреть больше слов в «Большом украинско-русском словаре»

Смотреть что такое ВІДМІТНИК в других словарях:

ВІДМІТНИК

-а, спец. Той, хто що-небудь відмічає, ставить відмітні знаки.

ВІДМІТНИК

Знач, карбач, таврувач, див. відмінник, маркер, мітчик

ВІДМІТНИК

-а, спец. Той, хто що-небудь відмічає, ставить відмітні знаки.

ВІДМІТНИК

відмі́тник іменник чоловічого роду, істота

ВІДМІТНИК

відмітник, -а

ВІДМІТНИК

отметчик

T: 108