ВІДМОВЧАТИСЯ

дієсл. док. виду (що зробити?); неперех.

Дієприслівникова форма: відмовчавшись

не вiдповiдати на звертання, запитання; уникнути вiдповiдiотмолчаться

Деепричастная форма: отмолчавшись

недок. відмовчуватися, док. відмовчатисяto keep silence, to endure in silence, to keep silent, to keep mum, to keep smth. to oneself

ВІДМО́ВЧАТИСЯ див. відмо́вчуватися.

див. відмовчуватися.

відмовча́тися дієслово доконаного виду

відмовчатися

див. відмовчуватися.